суботу, 25 квітня 2020 р.

Стоп булінг

Образливі прізвиська, глузування, піддражнювання, підніжки, стусани з боку одного або групи учнів щодо однокласника чи однокласниці – це ознаки нездорових стосунків, які можуть призвести до цькування — регулярного, повторюваного день у день знущання. Регулярне та цілеспрямоване нанесення фізичної й душевної шкоди стало об’єктом уваги науковців і педагогів, починаючи з 70-х років минулого століття, й отримало спеціальну назву – булінґ. 

Булінґ (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» — задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки, щоб заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.
Прикметною ознакою булінґу є довготривале «відторгнення» дитини її соціальним оточенням.

Найчастіше булінґ відбувається в таких місцях, де контроль з боку дорослих менший або взагалі його нема. Це може бути шкільний двір, сходи, коридори, вбиральні, роздягальні, спортивні майданчики. У деяких випадках дитина може піддаватися знущанням і поза територією школи, кривдники можуть перестріти її на шляху до дому. Навіть удома жертву булінґу можуть продовжувати цькувати, надсилаючи образливі повідомлення на телефон або через соціальні мережі.
Зазвичай об'єктом знущань (жертвою) булінґу вибирають тих, у кого є дещо відмінне від однолітків. Відмінність може бути будь-якою: особливості зовнішності; манера спілкування, поведінки; незвичайне захоплення; соціальний статус, національність, релігійна належність. Найчастіше жертвами булінґу стають діти, які мають:

  • фізичні вади – носять окуляри, погано чують, мають порушення опорно- рухового апарату, фізично слабкі;
  • особливості поведінки – замкнуті чи імпульсивні, невпевнені, тривожні;
  • особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, відстовбурчені вуха, незвичну форму голови, надмірну худорлявість чи повноту;
  • недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають жодного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками;
  • страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що сприймається навколишніми як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію;
  • відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні» діти);
  • деякі захворювання: заїкання, дислалія (порушення мовлення), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання);
  • знижений рівень інтелекту, труднощі у навчанні;
  • високий інтелект, обдарованість, видатні досягнення;
  • слабо розвинені гігієнічні навички (неохайні, носять брудні речі, мають неприємний запах).

пʼятницю, 24 квітня 2020 р.

26 квітня 
День трагедії на ЧАЕС

День, який змінив все: Причини і наслідки Чорнобильської катастрофи

 Щороку у квітневі дні ми щоразу нагадуємо про страшні події аварії, яка стала потрясінням не тільки для нашої держави,  а і ряду сусідніх із Україною незалежних держав.
Інтенсивна пожежа тривала 10 дібсумарний викид радіоактивних матеріалів у навколишнє середовище склав близько 14 ексабеккерелей (близько 380 млн кюрі).
- Радіоактивному забрудненню піддалося більше 200 тис. кв. км, з них 70% – на території України, Білорусі та Росії.
- Було евакуйоване місто Прип'ять, а також населення 10-кілометрової зони навколо ЧАЕС. Всього протягом травня 1986 року з 188 населених пунктів у 30-кілометровій зоні відчуження навколо станції були відселені близько 116 тис. осіб (за іншими даними - близько 350 тис.).
 Інтенсивна пожежа тривала 10 дібсумарний викид радіоактивних матеріалів у навколишнє середовище склав близько 14 ексабеккерелей (близько 380 млн кюрі).
- Радіоактивному забрудненню піддалося більше 200 тис. кв. км, з них 70% – на території України, Білорусі та Росії.
- Було евакуйоване місто Прип'ять, а також населення 10-кілометрової зони навколо ЧАЕС. Всього протягом травня 1986 року з 188 населених пунктів у 30-кілометровій зоні відчуження навколо станції були відселені близько 116 тис. осіб (за іншими даними - близько 350 тис.).
 Інтенсивна пожежа тривала 10 дібсумарний викид радіоактивних матеріалів у навколишнє середовище склав близько 14 ексабеккерелей (близько 380 млн кюрі).
- Радіоактивному забрудненню піддалося більше 200 тис. кв. км, з них 70% – на території України, Білорусі та Росії.
- Було евакуйоване місто Прип'ять, а також населення 10-кілометрової зони навколо ЧАЕС. Всього протягом травня 1986 року з 188 населених пунктів у 30-кілометровій зоні відчуження навколо станції були відселені близько 116 тис. осіб (за іншими даними - близько 350 тис.).